sitemap archive

Дивіться «Звичайна справа», а незвичайна — зліва.

в категорії Життєве

Мені завжди важко придумувати заголовки. Але не суть. Короче, на днях трапилося переглянути фільм «Звичайна справа». То був організований спец-показ для журналістів і блогерів. Перед самим фільмом пройшла прес-конференція з головним актором Тарасом Денисенком та менеджером фільму. Про прес-конференцію, в принципі, немає що розказувати — розмова шла про перспективи розвитку українського кіноматографу, але хто може знати, що буде з українським кінематографом через 5-10 років?

А от сам фільм мені сподобався! Насамперед тим, що в ньому показується Україна такою, якою вона є, без прикрас. Головний герой живе в старій професорській трьохкімнатній квартирі, яка у стані перманентного ремонту. В нас півукраїни живе в таких умовах - де лише двері стоять нові-броньовані, а відкриєш двері і побачиш все те, що було в квартирах зразка восьмидесятих: старі меблі, старі шафи з дсп, умивальник емальований і т.д. А чого варті кадри з місця роботи головного героя Толіка — психіатричний диспансер, організований в якійсь дореволюційній будівлі, що з тих пір не бачила ні реставрації, ані бодай якогось ремонту.


Сам же Толік є лікарем-психіатром, який ходить на роботу ну точно не заради зарплати. І його дружина, яка є актрисою, працює в театрі юного глядача, також не може відкласти зі своєї зарплати на ремонт, чи бодай на пристойну машину. Тому, коли Толю звільняють з роботи, йому приходиться "крутитися", пробувати себе в інших ролях на інших роботах. Доходить навіть до безглуздого - торгувати курячим послідом.
В фільмі мені дуже сподобалась сцена з роздумами на тему дитячих казок: що ментальність людей формується на базі почутих та прочитаних в дитинстві казок, а в різних країнах, акценти були різними: в Англії персонажі казок були дуже роботящими та завзятими і саме це помагало стати їм успішними, у французьких казках герої відзначались розумом та хитрістю, а в українських — герой лежав на печі і чекав дива.

Операторська робота в цьому фільмі теж на висоті - кадри з вороном та крупні плани обличь влучно вжиті, багато статичних кадрів, через які складається враження, що це не фільм, а вистава в театрі. Також кльова сцена очікування співбесіди, та самої співбесіди на роботу копірайтера. Знято на аналогову плівку, що дає "тепле, лампове відчуття", а згадайте любий сучасний російський серіал знятий на "цифру" - там від однієї картинки блювати хочеться.
От про звуковий ряд не можу нічого сказати - я його щось зовсім не помітив, окрім сцени подій в дискотеці. Можливо на повторному перегляді зверну увагу, бо розказав про цей фільм своїй дівчині і вона також захотіла на нього сходити в кінотеатр.
Так що, рекомендую цей фільм до перегляду. Окрім цього, варто ж підтримати українського виробника, бо хочеться, щоб українських фільмів було більше.

If you can see this, then you might need a Flash Player upgrade or you need to install Flash Player if it's missing. Get Flash Player from Adobe.

p.s. А з заголовком я таки переборщив, але то таке.
       А ще дякую за запрошення Романові Голубовському

Post to Twitter

Особливості національних банків

в категорії Життєве

На днях забирав переказ в одному банку. Під час цієї процедури дівчина-касир зробила ксерокопію мого паспорту і це мене занепокоїло. Після того, як я забрав гроші, вирішив все таки поцікавитись, навіщо їй ксерокопія паспорту, на що отримав відповідь: «Це в нас нові правила, щоб пересвідчитись чи всі дані співпадають, чи це дійсно ви забрали гроші». Подумки я почав прикидувати, що дані вона і так звіряє з оригіналу паспорту, всі дані і так занесла в комп’ютер, а провіряти чи це та особа, що забирає гроші, потрібно перед тим як ці гроші дати, а не після. Тому вирішив далі розпитати її про це і між нами відбувся наступний діалог:

— А далі, що ви будете робити з цією ксерокопією?
— Вона буде зберігатись в архіві.
— Тобто, ви можете її в любий момент взяти і, наприклад, оформити кредит на мене?

Дівчина-касир сміючись відповідає:
— А навіщо мені кредит?
— Ну як навіщо? Ви кредит візьмете, гроші потратите, а я за кредит буду змушений розраховуватись.
— Та нащо мені це треба? Тимбільше, що тут немає вашого підпису на ксерокопії
— А що це велика проблема підробити підпис? У вас ось мій підпис в трьох екземплярах, та й я ніколи не бачив, щоб хтось звіряв підписи перед тим як видати кредит.

Дівчина вже мовчки дивиться на мене, зависла пауза.
Я тоді кажу:
— Давайте, я тоді напишу на цій ксерокопії, що вона не для кредитів.
— Хочете написати? Ну.. 

І взяла так листок, перегорнула другою стороною, а потім знову на сторону з ксерокопією, короче зависла в думках. Тим часом до розмови приєднується якийсь чувак, що каже : «Та викинь ти ту ксерокопію.»

Дівчина: «Що, можна викинути? Ок» і бере кидає листок собі під стіл.
Я вже чуть не розізлився і кажу: «Та ви може, хоча б його розірвете?»
— Добре, я розірву його. Навіть при вас його зараз порву. Порвала. Задоволені?
— Так, дякую. До побачення.

Ось така от ситуація. Який можна зробити висновок з цього всього? Що правило щодо ксерокопій не є таким обов’язковим, як вона мені раніше казала? А може і взагалі такого правила не існує ? Тоді для чого їм копії паспортів?

p.s. Ще один цікавий нюанс — в Українських банках немає валюти! Я перед тим хотів зняти гроші в іншому банку, де я завжди знімаю, але мені відмовили, мотивуючи тим, що в них зараз немає стільки валюти (хоча в мене сума була невелика). А потім в цьому банку, де я забрав гроші, переді мною жінка хотіла купити долари і їй відмовили. А щоб видати мій переказ, касиру не хватило 20 доларів і я сказав, що я можу гроші і в гривнях забрати. 

Post to Twitter

фотки з Ужтвевент 5 #uzhtwevent та бонус-відео «Золото Карпат»

в категорії Життєве

теги :

Ужтвевент 5 #uzhtwevent

З такою частотою, як я оновлюю свій бложик, його можна буде скоро називати часописом ужтвевентів :)

почитати продовження →

Post to Twitter

Фотозвіт з Ужгорода #uzhtwevent 4

в категорії Життєве

теги :

Баркемп з нагоди #uzhtwevent 4 пройшов в Ужгородському готелі "Унгварський"
Ужтвевент 4 #uzhtwevent

почитати продовження →

Post to Twitter

LvivTwEvent #5

в категорії Життєве

теги :

Вчора мені пощастило потрапити на зустріч львівських (і не тільки) твітерян Lvivtwevent №5, що проходила у ресторані «Порохова Вежа» у центрі Львова. Дуже приємно було познайомитись з тим, кого раніше лише читав в твітері. Дивно, але мене майже ніхто не впізнав по аватарці, а лише коли на бейджику прочитували мій нік, то скрикували: «О! Так це ж ти Lilumi!». Під час знайомств я познайомився з Вовою @by_tavo, якому дуже кортіло спробувати себе в ролі фотографа, то ж я йому доручив свій фотік, а отже автором більшості фоток, що нижче, є Володимир Тацакович.
На жаль не встиг з усіма познайомитись, то ж на фотках не зможу всіх позначити, але якщо ви себе чи когось впізнали, то напишіть про це в коментарях, а я відредагую пост.

Далі купа-купа фоток :)

Post to Twitter

LilumiМене звати LiluMi, а це мій блоґ. Тут про веб-розробку та лайфхаки. Рекомендую підписатись на RSS Інформацію про мене читайте на сторінці me LiluMi
UA TOP Bloggers

Тобі передають привіт 73 медвежаток. Це підняло тобі настрій на 0,701 а в Австралії живе колібрі у якої дзьобик довжиною на 42.56см.