sitemap archive

Дивіться «Звичайна справа», а незвичайна — зліва.

в категорії Життєве

Мені завжди важко придумувати заголовки. Але не суть. Короче, на днях трапилося переглянути фільм «Звичайна справа». То був організований спец-показ для журналістів і блогерів. Перед самим фільмом пройшла прес-конференція з головним актором Тарасом Денисенком та менеджером фільму. Про прес-конференцію, в принципі, немає що розказувати — розмова шла про перспективи розвитку українського кіноматографу, але хто може знати, що буде з українським кінематографом через 5-10 років?

А от сам фільм мені сподобався! Насамперед тим, що в ньому показується Україна такою, якою вона є, без прикрас. Головний герой живе в старій професорській трьохкімнатній квартирі, яка у стані перманентного ремонту. В нас півукраїни живе в таких умовах - де лише двері стоять нові-броньовані, а відкриєш двері і побачиш все те, що було в квартирах зразка восьмидесятих: старі меблі, старі шафи з дсп, умивальник емальований і т.д. А чого варті кадри з місця роботи головного героя Толіка — психіатричний диспансер, організований в якійсь дореволюційній будівлі, що з тих пір не бачила ні реставрації, ані бодай якогось ремонту.


Сам же Толік є лікарем-психіатром, який ходить на роботу ну точно не заради зарплати. І його дружина, яка є актрисою, працює в театрі юного глядача, також не може відкласти зі своєї зарплати на ремонт, чи бодай на пристойну машину. Тому, коли Толю звільняють з роботи, йому приходиться "крутитися", пробувати себе в інших ролях на інших роботах. Доходить навіть до безглуздого - торгувати курячим послідом.
В фільмі мені дуже сподобалась сцена з роздумами на тему дитячих казок: що ментальність людей формується на базі почутих та прочитаних в дитинстві казок, а в різних країнах, акценти були різними: в Англії персонажі казок були дуже роботящими та завзятими і саме це помагало стати їм успішними, у французьких казках герої відзначались розумом та хитрістю, а в українських — герой лежав на печі і чекав дива.

Операторська робота в цьому фільмі теж на висоті - кадри з вороном та крупні плани обличь влучно вжиті, багато статичних кадрів, через які складається враження, що це не фільм, а вистава в театрі. Також кльова сцена очікування співбесіди, та самої співбесіди на роботу копірайтера. Знято на аналогову плівку, що дає "тепле, лампове відчуття", а згадайте любий сучасний російський серіал знятий на "цифру" - там від однієї картинки блювати хочеться.
От про звуковий ряд не можу нічого сказати - я його щось зовсім не помітив, окрім сцени подій в дискотеці. Можливо на повторному перегляді зверну увагу, бо розказав про цей фільм своїй дівчині і вона також захотіла на нього сходити в кінотеатр.
Так що, рекомендую цей фільм до перегляду. Окрім цього, варто ж підтримати українського виробника, бо хочеться, щоб українських фільмів було більше.

If you can see this, then you might need a Flash Player upgrade or you need to install Flash Player if it's missing. Get Flash Player from Adobe.

p.s. А з заголовком я таки переборщив, але то таке.
       А ще дякую за запрошення Романові Голубовському

Post to Twitter

Особливості національних банків

в категорії Життєве

На днях забирав переказ в одному банку. Під час цієї процедури дівчина-касир зробила ксерокопію мого паспорту і це мене занепокоїло. Після того, як я забрав гроші, вирішив все таки поцікавитись, навіщо їй ксерокопія паспорту, на що отримав відповідь: «Це в нас нові правила, щоб пересвідчитись чи всі дані співпадають, чи це дійсно ви забрали гроші». Подумки я почав прикидувати, що дані вона і так звіряє з оригіналу паспорту, всі дані і так занесла в комп’ютер, а провіряти чи це та особа, що забирає гроші, потрібно перед тим як ці гроші дати, а не після. Тому вирішив далі розпитати її про це і між нами відбувся наступний діалог:

— А далі, що ви будете робити з цією ксерокопією?
— Вона буде зберігатись в архіві.
— Тобто, ви можете її в любий момент взяти і, наприклад, оформити кредит на мене?

Дівчина-касир сміючись відповідає:
— А навіщо мені кредит?
— Ну як навіщо? Ви кредит візьмете, гроші потратите, а я за кредит буду змушений розраховуватись.
— Та нащо мені це треба? Тимбільше, що тут немає вашого підпису на ксерокопії
— А що це велика проблема підробити підпис? У вас ось мій підпис в трьох екземплярах, та й я ніколи не бачив, щоб хтось звіряв підписи перед тим як видати кредит.

Дівчина вже мовчки дивиться на мене, зависла пауза.
Я тоді кажу:
— Давайте, я тоді напишу на цій ксерокопії, що вона не для кредитів.
— Хочете написати? Ну.. 

І взяла так листок, перегорнула другою стороною, а потім знову на сторону з ксерокопією, короче зависла в думках. Тим часом до розмови приєднується якийсь чувак, що каже : «Та викинь ти ту ксерокопію.»

Дівчина: «Що, можна викинути? Ок» і бере кидає листок собі під стіл.
Я вже чуть не розізлився і кажу: «Та ви може, хоча б його розірвете?»
— Добре, я розірву його. Навіть при вас його зараз порву. Порвала. Задоволені?
— Так, дякую. До побачення.

Ось така от ситуація. Який можна зробити висновок з цього всього? Що правило щодо ксерокопій не є таким обов’язковим, як вона мені раніше казала? А може і взагалі такого правила не існує ? Тоді для чого їм копії паспортів?

p.s. Ще один цікавий нюанс — в Українських банках немає валюти! Я перед тим хотів зняти гроші в іншому банку, де я завжди знімаю, але мені відмовили, мотивуючи тим, що в них зараз немає стільки валюти (хоча в мене сума була невелика). А потім в цьому банку, де я забрав гроші, переді мною жінка хотіла купити долари і їй відмовили. А щоб видати мій переказ, касиру не хватило 20 доларів і я сказав, що я можу гроші і в гривнях забрати. 

Post to Twitter

фотки з Ужтвевент 5 #uzhtwevent та бонус-відео «Золото Карпат»

в категорії Життєве

теги :

Ужтвевент 5 #uzhtwevent

З такою частотою, як я оновлюю свій бложик, його можна буде скоро називати часописом ужтвевентів :)

почитати продовження →

Post to Twitter

Фотозвіт з Ужгорода #uzhtwevent 4

в категорії Життєве

теги :

Баркемп з нагоди #uzhtwevent 4 пройшов в Ужгородському готелі "Унгварський"
Ужтвевент 4 #uzhtwevent

почитати продовження →

Post to Twitter

LvivTwEvent #5

в категорії Життєве

теги :

Вчора мені пощастило потрапити на зустріч львівських (і не тільки) твітерян Lvivtwevent №5, що проходила у ресторані «Порохова Вежа» у центрі Львова. Дуже приємно було познайомитись з тим, кого раніше лише читав в твітері. Дивно, але мене майже ніхто не впізнав по аватарці, а лише коли на бейджику прочитували мій нік, то скрикували: «О! Так це ж ти Lilumi!». Під час знайомств я познайомився з Вовою @by_tavo, якому дуже кортіло спробувати себе в ролі фотографа, то ж я йому доручив свій фотік, а отже автором більшості фоток, що нижче, є Володимир Тацакович.
На жаль не встиг з усіма познайомитись, то ж на фотках не зможу всіх позначити, але якщо ви себе чи когось впізнали, то напишіть про це в коментарях, а я відредагую пост.

Далі купа-купа фоток :)

Post to Twitter

LilumiМене звати LiluMi, а це мій блоґ. Тут про веб-розробку та лайфхаки. Рекомендую підписатись на RSS Інформацію про мене читайте на сторінці me LiluMi
UA TOP Bloggers
Рейтинг блогов Рейтинг блога lilumi.org.ua Рейтинг блогов



Тобі передають привіт 48 медвежаток. Це підняло тобі настрій на 0,548 а в Австралії живе колібрі у якої дзьобик довжиною на 29.03см.