Аааа. шо ми вчора витворяли!

Ви б до цього додумались? думаю ні. а ми ТАК!
про що я? та так… вчора пішли за пивом на заправку.
хто знає, то добре, а хто ні – то розкажу. От вам заправка ОККО, а крім заправки там іще магазин в стилі сільпо – де є все! Ну все! магазин сам по собі невеликий, але там є купа відділів – ось відділ продуктовий, там іще лишилось дві нарізки ковбасні, мабуть від нового року їх ще не завозили. а ось алкогольний ряд  для "синюшної" інтелігенції і іншого бидла. на жаль, останнім часом, клієнтами виноводочних напоїв стали не 21-о і не 18-ти, а ще не 16-ти-літні малолєтки: "я сьогодні в мами спіздила 20 гривень, можна купити водки, сігарет і водички якоїсь. А! іще жуйку треба буде купити." …А ми з Вовіком підходимо до холодильників з пивом.. хммм. капєць – вибір ніякий, ладно сьогодні п’ю бірмікс. "Добре, мені тоже візьми. а я ще хочу шось солодкого. А?" і ми йдемо шукати серед солодощів щось цікаве.
– ну ти вже задрав зі своїми машинами, що там задивляєшься на мастила, в тебе ж ще N тисяч км до техогляду.
і тут біля самого виходу з магазину бачу ряд з іграшками. всякі там медвежатка-слоники-черепашки, але мою увагу привернули модельки машинок в самому нижньому ряду, що мені прийшлося пригнутись так, що лише камери спостереження могли мене засікти.
– ну що ти там копаєшься? золото найшов?
– та тихо ти! дивись – машинки!
– і шо?
– як що? я собі зараз якусь виберу.
– ти що здурів? тобі скільки років?
– та ну тебе. ти не розумієш. в мене в дитинстві такі машинки мама на Польшу возила і скільки я не просив, але вона ні одної мені не лишила. А вони майже такі як тоді були – металічні модельки і дверки відкриваються, правда ці китайські… я собі "БЕХУ" хочу. а ти?
– гмм. А що? ідея. давай ти мені, а я тобі машинку куплю – тіпа подарунок зробим одне одному.
– ага. давай.

і ми почали перевертати всі модельки оцінюючи їх так як в автосалоні:
– та нє, не цю, в неї бачиш, профіль не дуже, а в тої кліренс маленький.
– а мені цей Шефролє взагалі не подобається – задрочка якась, і шини в неї браковані і в "Need for Speed" вона єлє їде, короче, я тоже беру "БЕХУ", але 745-у і йдем, але так щоб ніхто не бачив, що ми несемо.
і ми довольні собою пішли на касу розплачуватись за покупки. а вдома …. вдома під фільм "RedLine" ми ганяли як малі діти – і наввипередки, і "хто дальше доїде" і по паркету і по коврі-"бездорожжю" і по столі – чия машина долетить з розгону до дивану:) саме прикольніше, що Вовік рахував виручку за сьогоднішній день і в нього в акурат стопочками були поскладані купюри по десять-двадцять-п’ятдесят-сто гривень, а я поки він відвернувся вирішив машинками на таран проїхати ці стопки:))) потім сидів весь вечір сам перераховував, лише з третього разу сума зійшлася:) але повеселилися на славу. і на "фофани"
я "фофанів", ще в школі останній раз давав:) а вам сподобалсь? чи що ви би придумали, аби повеселитись?

 (700x525, 148Kb)