Життя проходить то занадто швидко, то тягнеться дуже довго-монотонно.
На вихідних їздив на рибалку з друзями — Вовка, Валік і його жінка Ірка — там досить класно напилися і на диво наловили багато риби. В понеділок поїхав до Києва, давати інтервью газеті «Сегодня» — Київ настільки мене виснажив, що два дні підряд після роботи лягав моментом спати.
Познайомився в Києві з Ігорем — багатьом відомим як Radioheads — мегатисячник-блогер — виявився досить цікавим співрозмовником і дуже приязно мене прийняв в гості — за що йому велика подяка :)
Взагалі поїздка до Києва варта окремої історії, яку варто описати — чим і займусь у вільний час, а зараз вільний час забирають:
— вивчення РНР
— впровадження сайту на WPMU
— розробка сайту про моє захоплення (це поки секрет)
— переписка з хостером (щось він мене взагалі не впирає)
— організація хоч якоїсь віддачи від роботи в інтернеті (чекаю поки сайт появиться в пошуку яндексу)
— планую написати скрипт фотохостингу, але то лише для власного використання і без обмежень, а ніяких потрібних мені варіантів розміщення фоток в мережі я так і не знайшов
— необхідно продовжити відеокурс по РНР і проглянути відеоскрінкасти по Аптані
— для випробування власних сил, хочу зробити гостьову галерею по усім сучасним вимогам
і треба щось придумати з фінансовою стороною, а то поглянув на зарплатню програмістів в нашому регіоні — мінімум 200$ максимум 2500 $ в середньому заробляють по 1000$ — з такою зарплатнею за рік програміст купує Subaru Impreza — а я тут загинаюсь за 200 баксів в місяць — це не діло.
ось такий литдибр.

Три дня займаюсь тим, що переводжусь на нову версію вордпресу — Wordpress 2.5.1 — перехід пройшов гладко, зробив його за пару кліків плагіном Wordpress Automatic Upgrade — плагін навіть зробив резервну копію файлів і бази та скинув їх мені на поштовий ящик. З переходом виникла ідея розвивати цей блог, адже на ліру я вже досягнув таких вершин, про які навіть не мріяв — наразі я 531 у рейтингу блогів яндексу
, треба тепер і цей блог до цього рівня підтягнути. Тому найближчим часом буду відновлювати свою кваліфікацію в майстерності налаштувань вордпресу і буду здобувати нових вершин!

А еще мне очень понравилось как отделенны коменты от пингбеков и трекбеков здесь

— та ну тебе. я тобі не вірю.
— та чуєш, я тобі правду кажу. Ось послухай мовчки до кінця.

В мене ж тоже в «общазі» миші в кімнаті завелись колись.
спочатку думали: «А шо... миші не люди? хай живуть, приписки „нє требуют“ то нехай».
Але
коли їхні шорохи будили серед ночі, коли вже всі спали і лише твій
сусід по кімнаті «кохається» зі своєю дівчиною, то получалось, що через
мишей, ми ставали свідками інтимної частки життя друзів. Тому одного
прекрасного дня ми купили мишоловку — таку собі, звичайну, як прищепка
— насиляєш на гачок кусень ковбаски і другим кінцем фіксуєш перемичку,
що мала би розділяти мишей навпіл.
От і я однієї ночі звів її по всім законам жанру.
опівніч,
в темній кімнаті де живуть четверо парубків, ще було три дівчини і всі
мовчки дивились якийсь там фільм, про щось. і десь на десятій хвилині
фільму чую: "ХЛОБИСЬ"! Попалась!
Встав,
включив світло — так і є — мишка. Але така маленька, така «мацьопка».
чи то я їх раніше не бачив, але вона точно була якась недоросля.А
дівчата, класичним криком-писком, просили забрати цей «кОшмар» з їх
очей.
Хм... подумаєш — мишей не бачили, ну і що — що вона ще не
здохла, я ж її їсти не зібрався:) короче виніс в туалет і злив за нею
воду.
Вернувся назад, взвів знов той смертельний механізм і ліг
дивитись фільм. «ХЛОБИСЬ!» ...а пройшло лише п'ять хвилин! ну, короче,
встав, виніс в туалет, злив воду, поставив назад, через пару хвилин
знову — «ХЛОБИСЬ!» Ну капєць — я був в шоці — в мишоловку піймалось
одразу ж ДВІ миші, одна отак, а друга отак — навпроти неї лежала — тіпа
мимо бігла і її так зацепило випадково. Постояв-поржав, викинув, добре,
що вода в бачку встигла набратись. взів мишоловку знову. і ШО? через
пару хвилин знову мишка попалась, дівчата вже так спокійно на них
реагували.
В кінці-кінців я за ту ніч спустив в вічне плавання 12!
мишей, причому ще два рази в мишоловку попадались по дві мишки зразу. з
того часу в нас мишей не було. незнаю, може зараз вже є — давно там не
був.

— ніфіга собі! а в мене мишоловка як з фільму «Піла три» чи чотири... неважливо:)
— тобто???
—
а я сьогодні зранку побачив що в мишолоку миша піймалась, але від неї
лишився лише хвіст. прийшлося пожертвувати чимось, так як в Пилі.:)

все ще не віриш мені? я їх навіть сфоткав, коли втретє попались дві підряд — вдома покажу.