sitemap archive

Дивіться «Звичайна справа», а незвичайна — зліва.

в категорії Життєве

Мені завжди важко придумувати заголовки. Але не суть. Короче, на днях трапилося переглянути фільм «Звичайна справа». То був організований спец-показ для журналістів і блогерів. Перед самим фільмом пройшла прес-конференція з головним актором Тарасом Денисенком та менеджером фільму. Про прес-конференцію, в принципі, немає що розказувати — розмова шла про перспективи розвитку українського кіноматографу, але хто може знати, що буде з українським кінематографом через 5-10 років?

А от сам фільм мені сподобався! Насамперед тим, що в ньому показується Україна такою, якою вона є, без прикрас. Головний герой живе в старій професорській трьохкімнатній квартирі, яка у стані перманентного ремонту. В нас півукраїни живе в таких умовах - де лише двері стоять нові-броньовані, а відкриєш двері і побачиш все те, що було в квартирах зразка восьмидесятих: старі меблі, старі шафи з дсп, умивальник емальований і т.д. А чого варті кадри з місця роботи головного героя Толіка — психіатричний диспансер, організований в якійсь дореволюційній будівлі, що з тих пір не бачила ні реставрації, ані бодай якогось ремонту.


Сам же Толік є лікарем-психіатром, який ходить на роботу ну точно не заради зарплати. І його дружина, яка є актрисою, працює в театрі юного глядача, також не може відкласти зі своєї зарплати на ремонт, чи бодай на пристойну машину. Тому, коли Толю звільняють з роботи, йому приходиться "крутитися", пробувати себе в інших ролях на інших роботах. Доходить навіть до безглуздого - торгувати курячим послідом.
В фільмі мені дуже сподобалась сцена з роздумами на тему дитячих казок: що ментальність людей формується на базі почутих та прочитаних в дитинстві казок, а в різних країнах, акценти були різними: в Англії персонажі казок були дуже роботящими та завзятими і саме це помагало стати їм успішними, у французьких казках герої відзначались розумом та хитрістю, а в українських — герой лежав на печі і чекав дива.

Операторська робота в цьому фільмі теж на висоті - кадри з вороном та крупні плани обличь влучно вжиті, багато статичних кадрів, через які складається враження, що це не фільм, а вистава в театрі. Також кльова сцена очікування співбесіди, та самої співбесіди на роботу копірайтера. Знято на аналогову плівку, що дає "тепле, лампове відчуття", а згадайте любий сучасний російський серіал знятий на "цифру" - там від однієї картинки блювати хочеться.
От про звуковий ряд не можу нічого сказати - я його щось зовсім не помітив, окрім сцени подій в дискотеці. Можливо на повторному перегляді зверну увагу, бо розказав про цей фільм своїй дівчині і вона також захотіла на нього сходити в кінотеатр.
Так що, рекомендую цей фільм до перегляду. Окрім цього, варто ж підтримати українського виробника, бо хочеться, щоб українських фільмів було більше.

If you can see this, then you might need a Flash Player upgrade or you need to install Flash Player if it's missing. Get Flash Player from Adobe.

p.s. А з заголовком я таки переборщив, але то таке.
       А ще дякую за запрошення Романові Голубовському

Post to Twitter

3 коментаріrss-comments

[@] ]]>zymova]]> 13 Лютого 2013 13:25

то в російських герой лежав на печі. українські в чомусь на німецькі казки більше схожі))

 
[@] ]]>Igor]]> 13 Лютого 2013 18:33

http://www.youtube.com/watch?v=1JCM0Dl2knc

это трейлер мне больше нравится

 
]]>Amber]]> 22 Липня 2016 20:46

This is an artclie that makes you think “never thought of that!”

 

Ваш коментар

LilumiМене звати LiluMi, а це мій блоґ. Тут про веб-розробку та лайфхаки. Рекомендую підписатись на RSS Інформацію про мене читайте на сторінці me LiluMi
UA TOP Bloggers
Рейтинг блогов Рейтинг блога lilumi.org.ua Рейтинг блогов



Тобі передають привіт 43 медвежаток. Це підняло тобі настрій на 1,958 а в Австралії живе колібрі у якої дзьобик довжиною на 28.91см.